Чудова ніч, всміхались в неві зорі,
А повний місяць випав над селом,
Дрімав високо в ясному просторі
Співав десь соловеко за садом.
В розкішнім сні спочила вся природа
Лиш вітерець з травою шепотів,
Не було чути гамору народу,
А потім стих і соловейків спів.
Я сам ішов із зібрання додому:
ішов і сам з собою розмовляв
Про те що Бог старому і малому
на небі вічне місце зготував.
я перший раз почув слова спасіння,
Що то Христос й за мене постраждав,
Шоб я знайшов дорогу воскресіння
І щоб Йому свое життя віддав.
Я підійшов під вишнею схилився
В сльозах я щиро Господа просив
І там в саду я перший раз молився
Щоб Бог також мені гріхи простив
А в небі вже всміхались ясні зорі,
З-між хмар великий місяц виглядав
Такий рокішний в ясному просторі
Своїм промінням сад ввесь обливав
Була це ніч, якої не забуду...
Лунали співи півнів із села...
Христос тоді зробив зо мною чудо:
Мене Його свята любов спасла.
|
|
| ИНФОРМАЦИЯ |
|
 |
| ФУНКЦИИ |
|
|
| СИСТЕМА ЧИСТКИ |
| Если вы заметили любого рода ошибку в тексте, пожалуйста, выделите этот отрывок и нажмите Ctrl+Enter. Мы проверяем каждый ваш сигнал! Спасибо за вашу помощь! |
|
|
|
© 2008 Uucyc.ru
"Під вишнею"
